Коментар щодо публікацій у ЗМІ відносно застосування Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя запобіжного заходу відносно підозрюваного у вчиненні замаху на вбивство у вигляді особистої поруки Народного депутата України

В засобах масової інформації наразі поширено низку публікацій про те, що Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя звільнив з-під варти підозрюваного Г., який є учасником АТО та підозрюється у вчиненні замаху на вбивство, під особисту поруку Народного депутата України В. Парасюка.

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя вважає, що подана ЗМІ інформація є неповною та потребує таких роз’яснень.

Дійсно, слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 15 лютого 2019 р. було розглянуто клопотання слідчого ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно громадянина Г., підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 15, пунктів 5, 12 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України («носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу» та «закінчений замах на вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб»).

Під час судового засідання слідчий та прокурор підтримали клопотання. Захисники та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи підозру необґрунтованою. Вказали, що викладені у повідомленні про підозру та клопотанні про обрання запобіжного заходу твердження слідчого та прокурора не відповідають фактичним обставинам, підозрюваний на момент інкримінованих йому дій має алібі, і ця версія слідчим не перевірена.

Так, аналізом наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження було встановлено, що вони містять певні відомості про ймовірну причетність підозрюваного Г. до інкримінованих йому злочинів, однак така причетність потребує перевірки органом досудового розслідування в рамках порушеного кримінального провадження.

Зокрема, надані слідчому судді докази (висновки судових молекулярно-генетичних експертиз, протокол допиту одного свідка, який є неповнолітньою особою тощо) у своїй сукупності не підтвердили належності підозрюваному генетичних ознак клітин з ядрами у змиві з ударно-спускового механізму автомата, а також наявності свідчень про особу Г. саме як про виконавця інкримінованих злочинів.

Крім того, наданими слідчим доказами не підтверджено наявності усіх ризиків, які були б достатніми для застосування до Г. найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слід зазначити, що чинне кримінальне процесуальне законодавство містить вичерпний перелік випадків, коли до особи, підозрюваної у вчиненні злочину, може бути застосовано тримання під вартою в якості запобіжного заходу. Саме прокурор зобов’язаний довести в суді, що відносно особи існує обґрунтована підозра, а також що мають місце ризики та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 Кримінального процесуального кодексу України, з якими закон пов’язує можливість застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Так, у даному випадку прокурор та слідчий вказували, що Г., перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки систематично не з’являвся на виклики слідчого, а також на ймовірний ризик впливу на потерпілого та свідків.

Проте, надані слідчому судді докази свідчили про порушення органом досудового розслідування вимог щодо здійснення виклику підозрюваного, а також про відсутність даних щодо неявки останнього на виклик без поважної причини. Так, виклики слідчим здійснювалися з порушенням вимог ст. 135 Кримінального процесуального кодексу України (порушено строки направлення викликів, не зазначено повної адреси у виклику), а розшук останнього оголошено за відсутності відомостей про отримання таких викликів.

Письмове повідомлення про підозру Г. у вчиненні злочину було вручене безпосередньо після його затримання. На момент направлення слідчим викликів останній не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Окрім цього, надані слідчим матеріали провадження взагалі не містили відомостей про осіб, що визнані потерпілими, а також, які особи були допитані як свідки.

Вивченням особи підозрюваного Г. було встановлено, що він має постійну реєстрацію та місце проживання, офіційно працевлаштований, має родину, в нього існують міцні соціальні зв'язки, він є учасником бойових дій на Сході України, до кримінальної відповідальності раніше не притягався.

Під час розгляду клопотання слідчому судді надійшла заява про те, що Народний депутат України В. Парасюк виявив бажання взяти підозрюваного Г. під особисту поруку;  в судовому засіданні він надав пояснення, що має особисті зв'язки з підозрюваним та моральний вплив на нього, завдяки чому зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до змісту ухвали слідчого судді, при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були враховані існуючи ризики щодо підозрюваного, міцність соціальних зв’язків, стан здоров’я та інші обставини, норми чинного кримінального процесуального законодавства України та практика Європейського суду з прав людини. Натомість, прокурором та слідчим не було надано суду доказів, які б виправдовували застосування до підозрюваного тримання під вартою. Тож, клопотання сторони обвинувачення було залишено без задоволення, а у відношенні підозрюваного Г. було застосовано запобіжний захід у вигляді особистої поруки із покладенням низки обов’язків.

З повним текстом ухвали слідчого судді можна ознайомитися в Єдиному реєстрі судових рішень.

Підсумовуючи викладене, не може вважатися повністю достовірною поширена у ЗМІ інформація про те, що суд «відпустив підозрюваного у вчиненні замаху на вбивство» виключно через наявність особистої поруки Народного депутата України.  

Крім того, відповідно до норм Конституції України в нашій державі панує принцип верховенства права та діє презумпція невинуватості, а тому твердження будь-яких осіб про винуватість Г. у вчиненні вбивства порушує дану презумпцію і не може вважатися достовірним.

Тому Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя просить ЗМІ та інших заінтересованих осіб врахувати вищенаведені роз’яснення при поширенні інформації про вказану справу, а також закликає в подальшому звертатися безпосередньо до прес-служби суду для уточнення тієї чи іншої інформації з метою уникнення поширення недостовірної чи неповної інформації.