Справа № 335/7823/23
2/335/2834/2023
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Колесник Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до Тонкашової Марини Іванівни про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії,-
ВСТАНОВИВ:
Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до Тонкашової М.І.. про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, в обґрунтування позовних вимог зазначивши наступне.
01.02.2014 року між Концерном «Міські теплові мережі» та Тонкашовою М.І. укладено договір №201625 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов”язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов”язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами Договору та Додатками до Договору, що є його невід”ємними частинами.
Додатком № 1 до Договору визначено, що договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об”єкту - нежитлове приміщення 61 А , підвалу (літ.А), розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Леоніда Жаботинського, 39.
В період з квітня 2019 року по квітень 2021 року позивач відпустив теплову енергію на приміщення відповідача на загальну суму 517,18 грн. За вказаний період відповідач здійснив часткову оплату за надану теплову енергію у розмірі 4,72 грн. Заборгованість складає 512,46 грн.
Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу Концерну «МТМ» не надала, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії не повернула, тобто фактично погодилася з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами, нарахованими позивачем до оплати у відповідні періоди. Проте в порушення умов договору споживач оплату спожитої теплової енергії здійснювала не у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у розмірі 512,46 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.
Ухвалою судді від 30.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 16.10.2023, яке було відкладено на 29.11.2023, у зв’язку із першою неявкою відповідача у судове засідання.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим його представником було подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила заяв про відкладення розгляду справи, а також відзиву не подала.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв`язку з чим, на підставі ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.
Концерн «Міські теплові мережі» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка, у тому числі, надається населенню м. Запоріжжя для побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.
Судом встановлено, що відповідачу по справі Тонкашовій М.І. на праві приватної власності належить нежитлове приміщення 61 А підвалу (літ.А) за адресою: м. Запоріжжя, вул.Л.Жаботинського, 39, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 103.07.2023 №337720855.
01.02.2014 року між Концерном «Міські теплові мережі» та Тонкашовою М.І. укладено договір №201625 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами Договору та Додатками до Договору, що є його невід”ємними частинами.
Додатком № 1 до Договору визначено, що договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об”єкту - нежитлове приміщення 61 А підвалу (літ.А) за адресою: м. Запоріжжя, вул.Л.Жаботинського, 39.
Згідно п. 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
Система опалення приміщення відповідача є невід’ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, від’єднання якої є неможливим, як з юридичної точки зору, так і з технічної сторони. Факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2020-2021 р.р. відповідно до яких Концерном «Міські теплові мережі» було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.
Згідно п. 6.2, Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
Згідно п. 6.4. Договору Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
Відповідно п. 6.7. Договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд.4, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії.
Згідно п. 6.7.1. Договору отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання.
Згідно п. 6.7.2. договору, у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
В період з квітня 2019 по квітень 2021 позивач відпустив теплову енергію на приміщення відповідача на загальну суму 517,18 гривень. За вказаний період Відповідач здійснила часткову оплату за надану теплову енергію у розмірі 4,72 гривень, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків, розрахунком основного боргу, рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії.
За наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідачем за вказаний період оплату послуг за спожиту теплову енергію здійснювала у не повному обсязі, у зв`язку з чим сума заборгованості становить 512 гривень 46 копійок.
Згідно Закону України про теплопостачання, серед основних обов`язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Відповідно до п.40 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої, води і водовідведення і типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, Споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно - технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Відповідно до п. 3.2.6 Договору, Споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.
За вказаний період заперечень з боку споживача щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу Концерну «МТМ» не надходило.
Надані позивачем докази про наявність заборгованості зі сплати спожитої теплової енергії у пред`явленому до стягнення розмірі суд вважає належними, допустимими та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положеньст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приймаючи до уваги, що відповідачем не було жодним чином доведено що у нього відсутній борг перед позивачем, при цьому, позивачем на підтвердження своїх вимог надано відповідні докази, які відповідачем також не спростовано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 7682, 89, 141, 263265, 280-283 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до Тонкашової Марини Іванівни про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії – задовольнити.
Стягнути з Тонкашової Марини Іванівни,31.03.1981 року народження на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 512 гривень 46 копійок.
Стягнути з Тонкашової Марини Іванівни,31.03.1981 року народження на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя А.В. Воробйов
_03_03.png)
