Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя

17 жовтня 2024, 08:09

Справа № 335/3774/24

2/335/1876/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Колесник Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до Келлера Сергія Сергійовича про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з позовом до Келлера Сергія Сергійовича про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

В обґрунтування позову зазначено, що 26.06.2021 між позичальником Келлер С.С. та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» був укладений Договір про надання споживчого кредиту №639102, відповідно до якого кредитодавець ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надав Келлеру С.С. грошові кошти в розмірі 31 250,00 грн., а позичальник зобов’язався повернути використану суму в строк до 22.06.2024 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених Договором кредиту.

Пунктом 1.5. Договору кредиту, передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: за перший день користування кредитом (включно) -25 % в день (9125% річних), за усі наступні дії користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту -85 % річних.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» належним чином виконало свої зобов’язання за Договором кредиту, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору кредиту.

26.11.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 26-11/2021, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема, за Договором про надання споживчого кредиту №639102 від 22.06.2021 укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та Келлер С.С.

У свою чергу, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до позичальника Келлер С.С. ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, у тому числі за Договором про надання споживчого кредиту №639102 від 22.06.2021 укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та Келлер С.С.

Всупереч умовам Договору відповідач не виконав свого зобов’язання. Так станом на 15.03.2024 заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом становить 96 466 грн. 48 коп., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 31 013 грн. 22 коп., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 38 658 грн. 69 коп., заборгованість за нарахованими відсотками згідно договору кредиту 25 26794 грн.57 коп..

З урахуванням вищезазначеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» суму заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №639102 від 26.06.2021 у загальному розмірі 96 466 грн. 48 коп. та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 17 000 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляд справи у судове засідання не з’явився, разом з тим у позовній заяві просив суд провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність та відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв’язку з чим, на підставі ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2021 року між позичальником, яким є Келлер С.С. та ТОВ «Слон кредит» був укладений договір про надання фінансових послуг №639102, відповідно до умов якого товариство зобов’язалося надати кредит в сумі 31250,00 грн.

Позичальник зобов’язався повернути використану суму в строк до 22.06.2024 р. та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених умовами Договору кредиту.

Пунктом 1.5. Договору кредиту передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає:

- за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних);

- за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних.

Відповідно до п. 3.1. Договору кредиту нарахування процентів за Договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п. 1.4. Договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої зобов’язання на умовах та в строки, передбачені Договором.

Пунктом 3.2. Договору кредиту встановлено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Через невиконання умов кредитного договору відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в розмірі 96 466 грн. 48 коп., станом на 15.03.2024 року, яка складається з суми заборгованості за кредитом у розмірі 31 013 грн.22 коп., суми заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги у розмірі 38658 грн.69 коп., заборгованість за нарахованими відсотками згідно договору кредиту у розмірі 26 794 грн. 57 коп..

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розмір заборгованості за кредитним договором в сумі 96 466 грн. 48 коп. підтверджується розрахунками, наданими позивачем. Вказані розрахунки є повними, чіткими, об`єктивними, вони узгоджуються з умовами кредитних договорів. Тому суд вважає вказані документи належними та допустимими доказами і бере за основу при винесенні цього рішення. Факт порушення відповідачем свого зобов`язання за кредитними договорами знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Враховуючи викладене, суд вважає позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 96 466 грн. 48 коп. обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач просить стягнути з Келлера С.С. на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», заявку на надання юридичної допомоги №1782 від 07.02.2024 року, Витяг з Акту № 3 про надання юридичної допомоги від 13.02.2024 року, з яких вбачається, що витрати на правову допомогу склали 17 000,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не подавалось.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 р.: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Таким чином суд вважає, що позивачем доведено, що ним понесені витрати на правову допомогу, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати в сумі 17 000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 76-83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-283, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до Келлера Сергія Сергійовича про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту – задовольнити.

Стягнути з Келлера Сергія Сергійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №639102 від 22.06.2021 року у сумі 96 466 гривень 48 копійки, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) у сумі 31013 гривень 22 копійки, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги у сумі 38 658 гривень 69 копійок, заборгованість за нарахованими відсотками згідно договору кредиту у сумі 26 794 гривень 57 копійок.

Стягнути з Келлера Сергія Сергійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на правову допомогу в розмірі 17 000 гривень 00 копійок.

Стягнути з Стягнути з Келлера Сергія Сергійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 14.10.2024 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306).

Відповідач: Келлер Сергій Сергійович (18.05.1991 року народження, РНОКПП 3337518536, зареєстроване місце проживання: 71301, Запорізька область, Василівський район, м.Кам’янка -Дніпровска, вул. Калинина, 1).

Суддя: А.В.Воробйов