Повідомляє Нештапа Дениса Івановича про ухвалення заочного рішення у справі № 335/4297/25

Справа № 335/4297/25
2/335/2187/2025
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Колесник Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до Нештапа Дениса Івановича про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Кредитсервіс» звернулося до суду з позовом до Нештапа Д.І. про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» та Нештапом Д.І. було укладено кредитний договір № 210315-004, згідно з яким відповідач отримав кредит у сумі 26 000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, зі сплатою одноразової комісії та процентів за користування кредитом.
Позивач виконав свої зобов`язання за вказаним договором належним чином, проте відповідач, в порушення умов кредитного договору належним чином не виконав своїх зобов`язань, у зв`язку з чим у Нештапа Д.І. станом на 21.02.2025 виникла заборгованість у розмірі 24699,98 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12999,98 грн. та простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 11700 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 03 липня 2025 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позові просила розглядати справу за відсутності представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання двічі не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у відповідності до ч.1 ст.12-1 Закону України „Про забезпечення прав і свобод і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” - шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки зареєстрований на тимчасово окупованій території України, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов до суду не подав, із заявами про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалює заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитом підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 15.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальності «Кредитсервіс» та Нештапом Д.І. укладено кредитний договір № 210315-0014
15.03.2021 між ТОВ «Кредитсервіс» та Нештапом Д.І. укладено кредитний договір № 210315-004, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором U53992, строком до 15.03.2022.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 26 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, Кредит надається позичальнику шляхом перерахування суми Кредиту на банківський (картковий) рахунок позичальника.
Відповідно до п.2.2. кредитного договору позичальник зобов’язується повернути кредит та здійснити плату за його користування до закінчення строку дії договору згідно графіку, передбаченого Договором, але в будь –якому разі цей договір діє до повного виконання позичальником свої зобов’язань.
Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник виплачує Кредитодавцю проценти, зазначені на першій сторінці Договору. Щомісячна плата за користування кредитом нараховується щомісячно у вигляді процентів за кожен місяць користування кредитом.
Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору, плата за користування кредитом, вказана в Договорі, нараховується щомісячно та розраховується від загального розміру кредиту. Крім щомісячних процентів стягуються разові проценти, вказані у Договорі від загального розміру кредиту. Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок Позичальника.
Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору, загальна вартість кредиту зазначена на першій сторінці Договору. Частка основної суми та процентів в цій фіксованій сумі розраховується Кредитодавцем згідно Умов кредиту зазначені на першій сторінці Договору. Останній платіж коригується, виходячи із залишку основної суми та несплачених процентів.
Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору, процентна ставка за цим договором є фіксованою.
Відповідно до п. 3.7. Кредитного договору, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов’язання за цим Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості:
3.7.1. у першу чергу сплачуються прострочені до повернення проценти за користування
кредитом та прострочена сума кредиту;
3.7.2. у другу чергу сплачуються проценти за користування кредитом та сума кредиту;
3.7.3. у третю чергу сплачуються пеня, штрафи та інші платежі відповідно до Договору.
Відповідно до умов кредитного договору, крім щомісячних відсотків, з позичальника стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5% (сума одноразової комісії складає 1950,00 грн.) Разові відсотки стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника.
15.03.2021 на банківський рахунок відповідача перераховано кредитні кошти у розмірі 24050,50 грн., із врахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором у розмірі 7,5 %, що в грошовому еквіваленті становить 1950,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №518 від 15.03.2021.
Всупереч умовам договору № 210315-004 від 15.03.2021 відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 24 699,98 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12999,98 грн. та простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 11700,00 грн.
25.03.2025 ТОВ «Кредитсервіс» направило на адресу відповідача досудову вимогу, яка залишена відповідачем без належного реагування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із п. 6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» , вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18 зробив висновок, що: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Згідно зі ст. 13, ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У вказаній справі відповідач Нештап Д.І. доводи, викладені у позовній заяві щодо неналежного виконання ним взятих на себе за кредитним договором зобов’язань, не спростував. У судове засідання з розгляду справи відповідач двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, розрахунок позивача належними та допустимими доказами не спростував.
За таких обставин, суд вважає, що позивач довів обставини, які свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який відповідачем не спростовано, а відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Кредитсервіс» є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також у позові представник позивача просить стягнути з відповідача Нештапа Д.І. витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Так, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, представник позивача надав суду копію договору про надання правової допомоги від 25.01.2023, акт приймання-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023 року №3 від 18.02.2025 по боржнику Нештап Д.І., та платіжну інструкцію № 6043 від 18.02.2025 на суму 7000,00 грн.
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Крім того, з відповідача на користь позивача, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню сплачена при зверненні до суду з позовом сума судового збору 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до Нештапа Дениса Івановича про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з Нештапа Дениса Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» заборгованість за кредитним договором № 210315-004 від 15.03.2021 у загальному розмірі 24 699 гривень 98 копійок.
Стягнути з Нештапа Дениса Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» судовий збір у розмірі 2 422 гривні 20 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 29.10.2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-3; ЄДРПОУ 41125531 ;
Відповідач – Нештап Денис Іванович, 11.04.1991 року народження, РНОКПП 3333810355, адреса: Запорізька область, м. Пологи, вул. Магістральна, 490.

Суддя: А.В.Воробйов