Рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2013 р. на заяву, подану Наталією Петрівною Михальчук та Анастасією Сергіївною Поленковою проти України

Заява № 18620/06,
подана Наталією Петрівною Михальчук та Анастасією Сергіївною Поленковою проти України

Офіційний переклад

19 листопада 2013 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

ФАКТИ ТА ПРОЦЕДУРА

Заявниці - пані Наталія Петрівна Михальчук та пані Анастасія Сергіївна Поленкова - громадянки України 1978 та 1997 років народження відповідно, проживають у м. Феодосії.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - п. Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.

Заявниці скаржилися за пунктом 1 статті 6 Конвенції на надмірну тривалість національного провадження у їхній справі.

28 лютого та 29 липня 2013 року відповідно Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання, підписані сторонами, за якими заявниці погодилися відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити кожній із заявниць 800 (вісімсот) євро відшкодування будь-якої моральної шкоди, а також компенсації судових витрат, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу, та які мають бути звільнені від будь-яких податків, що можуть стягуватися із заявниць. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати належної заявницям суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.

ПРАВО

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, і не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви. З огляду на зазначене вище, справа має бути вилучена з реєстру справ Суду.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції.

Публікації документа

• Офіційний вісник України від 18.02.2014 — 2014 р., № 13, стор. 202, стаття 422