Оголошення про прийняття заочного рішення у справі №335/7646/22

Справа № 335/7646/22
2/335/415/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Романько О.О., за участю секретаря судового засідання Головко В.В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Концерну «Міські теплові мережі» до Карабаєва Елвіна Равшановича про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач Концерн «Міські теплові мережі» (далі – Концерн «МТМ») звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача Карабаєва Е.Р. заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі – 27 945,73 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своєчасно не оплачував надані йому за адресою: вул. Возз’єднання України, буд. 7, кв.1, м. Запоріжжя, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, у зв’язку з чим за період з 01.01.2015 року по 31.10.2021 року у нього утворилась заборгованість на суму 27 945,73 грн., що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 25.11.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 14.12.2022 року, 04.01.2023 року яке було неодноразово відкладено через неявку відповідача у судові засідання, останній раз на 16.01.2023 року.
У судове засідання в призначений час учасники судового процесу не з’явилися, про час та місце його проведення повідомлені належним чином.
Від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, представник позивача у позовній заяві просила про розгляд справи за її відсутності, та також не заперечувала проти заочного розгляду справи. За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Всебічно з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
За правилами ст. ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Судом встановлені обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 29.01.2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 року виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».
Основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, призначеної для централізованого опалення, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.
Судом встановлено, що позивачем надавались відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у житлове приміщення за адресою: вул. Возз’єднання України, буд. 7, кв.1, м. Запоріжжя.
Відповідно до договору дарування від 31 жовтня 2014 року засвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Куропятніковою Т.М. зареєстрованого в реєстрі за№ 2812, власником 1/5 частини квартири, яка знаходиться за адресою: вул. Возз’єднання України, буд. 7, кв.1 є Карабаєв Елвін Равшанович. Зазначене житло є комунальною квартирою.
Згідно довідки про наявність заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: вул. Возз’єднання України, буд. 7, кв.1, м. Запоріжжя, особовий рахунок № 135723093 обліковується за Карабаєвим Е.Р., як власником комунальної квартири (а.с.10).
Позивач - Концерн «МТМ» у період з 01.01.2015 року по 31.10.2021 року надав відповідачу послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання на загальну суму 27 945,73 грн., що підтверджується розрахунком, наданим позивачем за особовим рахунком № 135723093 (а.с.11-13).
Зазначений розрахунок заборгованості не був спростований відповідачем у встановленому процесуальним законом порядку з урахуванням принципу змагальності.
Відповідач не відмовлявся від споживання вказаних послуг у встановленому порядку.
Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Загальні положення про плату за комунальні послуги та строки їх внесення передбачені ст. ст. 67, 68 ЖК УРСР.
Також, правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки та, зокрема, Законом України «Про теплопостачання».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб’єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст.1, ч. 2 ст.3, ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та водопостачання за місцем проживання відповідача.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст.20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Так, у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що «споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».
Таким чином, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача, як споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Така позиція суду кореспондується з висновком Верховного суду України викладеним у постанові від 30 жовтня 2013 року по справі 6-59цс13, який підлягає врахуванню іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні аналогічних норм права у відповідності до положень ч. 1 ст. 417 ЦПК України, про те що споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
У зв’язку з відсутністю укладеного договору, позивачем здійснювався облік наданих відповідачеві послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в житлове приміщення за адресою: вул. Возз’єднання України, буд. 7, кв.1, по особовому рахунку № 135723093.
Таким чином, Карабаєв Е.Р. є споживачем наданих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надаються Концерном «МТМ».
За умовами ст. 68 ЖК України та ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено обов’язок споживача оплачувати вказані послуги.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальні споживачі зобов’язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за № 630 (втратила чинність з 01.05.2022 року, але підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли під час її дії) централізоване постачання гарячої води - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання.
Відповідно до Правил, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Таким чином, позивач є виконавцем з надання послуг з теплопостачання та надавав послуги з централізованого теплопостачання у приміщення квартири відповідачів.
У відповідності до п. 18, діючих на час виникнення правовідносин Правил, надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до п. 29 Правил споживач має право на несплату вартості послуг лише в разі їх ненадання виконавцем або припинення надання у встановленому порядку за письмовою заявою споживача.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Доказів ненадання виконавцем або припинення надання вказаних послуг позивачем з боку відповідача суду не надано.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов’язання, відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно вимог ст. ст. 530, 611, 612 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За період надання послуги з централізованого опалення Концерном «Міські теплові мережі» з боку споживача заперечень щодо неналежної якості надання послуг на адресу позивача не надходило.
Таким чином, Концерн «Міські теплові мережі» у період з 01.01.2015 року по 31.10.2021 року надав послуги з централізованого опалення у житлове приміщення, яке розташоване за адресою: вул. Возз’єднання України, буд. 7, кв.1, м. Запоріжжя.
Відповідач користувався комунальними послугами, однак оплату не вносив. В результаті неналежного виконання обов’язків у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 27 945,73 грн.
Приймаючи до уваги, що відповідачем не було жодним чином доведено, що у нього відсутній борг перед позивачем, при цьому, позивачем на підтвердження своїх вимог надано відповідні докази, які відповідачем також не спростовано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення та центрального постачання гарячої води є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 89, 141, ч. 4 ст. 223, ст. ст. 263-265, 259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» до Карабаєва Елвіна Равшановича про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води - задовольнити.
Стягнути з Карабаєва Елвіна Равшановича, 03 квітня 1989 року народження, зареєстроване місце проживання: вул. Возз’єднання України, буд. 7, кв.1, м. Запоріжжя, паспорт серії ЕЕ № 958588 виданий Роздольненським РВ ГУ МВС України в Криму 16.08.2005 року, РНКПО 3260021373 на користь Концерну «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, місце знаходження: бульвар Гвардійський, буд.137, м. Запоріжжя, 69091; фактичне місцезнаходження за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69057, заборгованість за послуги з централізованого опалення та центрального постачання гарячої води, які надаються за адресою: вул. Возз’єднання України, буд. 7, кв.1, м. Запоріжжя, за період з 01 січня 2015 року по 31 жовтня 2021 року, у розмірі 27 945 (двадцяти семи тисяч дев’ятисот сорока п’яти) гривень 73 копійок.
Стягнути з Карабаєва Елвіна Равшановича, 03 квітня 1989 року народження, власника квартири за адресою: вул. Возз’єднання України, буд. 7, кв.1, м. Запоріжжя, паспорт серії ЕЕ № 958588 виданий Роздольненським РВ ГУ МВС України в Криму 16.08.2005 року, РНКПО 3260021373, зареєстрованого за адресою: вул. Севастопольська, буд. 34, с. Серебрянка, Роздольненський район, АР Крим, на користь Концерну «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, місце знаходження: бульвар Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, фактичне місцезнаходження за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69057, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят однієї) гривні 00 копійок.
Копію заочного рішення надіслати сторонам рекомендованими листами із повідомленнями.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо після набрання заочним рішенням суду законної сили зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Повний текст рішення суду складено 18 січня 2023.

Суддя: О.О. Романько