Завершено розгляд резонансного кримінального провадження

22 квітня 2019 р. колегією суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя завершено розгляд кримінального провадження, за яким особа Р. обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, пункту 1 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України («закінчений замах на умисне вбивство двох осіб»).

Раніше обставини даної справи висвітлювались в місцевих ЗМІ, а також на офіційному веб-сайті суду.

Так, обставини вчинення злочину мали місце 24 липня 2016 р. під час «Фестивалю байкерів» на території бази відпочинку поблизу будівлі літнього кафе «Ранчо», розташованого на о. Хортиця в м. Запоріжжя.

В процесі судового розгляду було встановлено, що Р., прямуючи до пляжу, побачив мотоцикли, на одному з яких висів капелюх. Неподалік, приблизно в п'яти метрах від мотоциклів, за столом сиділи декілька осіб (байкерів). Особа Р. попросив свого знайомого С. сфотографувати його в капелюсі на камеру мобільного телефону біля мотоцикла, що обурило вказаних осіб, які, нецензурно висловлюючись, піднялись із-за столу та попрямували в бік Р. До вказаних осіб приєднались і двоє потерпілих. Байкери, які мали перевагу перед Р. за кількістю та антропометричними даними, в ході конфлікту почали наносити Р. удари. З метою налякати нападників та припинити протиправні дії щодо себе Р. почав оборонятись. Під час сутички Р., схопивши зі столу ніж, перевищивши межі необхідної оборони, спричинив потерпілим ножові поранення, чим наніс їм тяжкі тілесні ушкодження.

У судовому засіданні Р. не визнав своєї вини у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство потерпілих, зазначивши, що з його боку мала місце вимушена оборона від протиправних дій потерпілих, які поводили себе агресивно і спричинили йому удари.

Така версія обвинуваченого Р. знайшла своє підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження показаннями свідків сторони обвинувачення, які були очевидцями події, а саме свідки підтвердили той факт, що саме байкери переслідували обвинуваченого, не даючи йому можливості уникнути конфлікту, і потерпілі діяли в умовах конфлікту з обвинуваченим в числі групи фізично дорослих, розвинутих чоловіків в кількості не менш 5-ти осіб, тобто співвідношення сил було не рівним, діяли відносно обвинуваченого зухвало, раптово, одночасно. Показання свідків, надані під час судового розгляду, були взяті колегією суддів до уваги відповідно до положень ч. 4 ст. 95 Кримінального процесуального кодексу України («Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання»).

Натомість, потерпілі в суді стверджували, що конфлікт розпочали саме обвинувачений Р. та його знайомий С., а вони жодних тілесних ушкоджень Р. не завдавали, погроз на його адресу не висловлювали. Однак, в подальшому, один з потерпілих не заперечував той факт, що він особисто погрожував обвинуваченому фізичною розправою над ним та членами його родини.

Оцінивши і проаналізувавши всі надані суду докази у їх сукупності та взаємозв’язку, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор не довів перед судом правильності кваліфікації дій обвинуваченого Р. за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України у вигляді закінченого замаху на умисне вбивство двох осіб, оскільки під час судового розгляду не знайшла свого підтвердження спрямованість умислу Р. на вчинення саме умисного вбивства.

Так, обґрунтовуючи наявність у Р. умислу на вбивство потерпілих, сторона обвинувачення посилалася лише на знаряддя злочину, характер і локалізацію поранень. Разом із тим, в судовому засіданні встановлено, що ініціаторами конфлікту були байкери у кількості біля п'яти осіб, у тому числі потерпілі, які висловлювали погрози життю та здоров'ю обвинуваченого Р. та розпочали бійку з останнім, у зв'язку із чим Р., в якого виникли реальні побоювання за своє життя та здоров’я, мусив захищатися.

З урахуванням встановлених під час розгляду фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність кваліфікації дій Р. за статтею 124 Кримінального кодексу України – умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.

Таким чином, вироком суду Р. було засуджено за ст. 124 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді двох років обмеження волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 Кримінального кодексу України, тобто з іспитовим строком в один рік, під час якого Р. повинен періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Окрім того, суд частково задовольнив цивільні позови потерпілих, стягнувши з Р. на їх користь матеріальну та моральну шкоду загальним розміром понад 185 тис.грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Із текстом вироку всі бажаючі можуть ознайомитись в Єдиному реєстрі судових рішень за номером кримінального провадження № 335/12699/17.