Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
4 та 5 серпня 2019 р. слідчі судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя розглянули шість клопотань слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно чоловіків, які підозрюються у вчинені злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України (Незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, вчинений за попередньою змовою групою осіб). Затримання цих підозрюваних набуло широкого розголосу у пресі.
Прокурор наполягав на застосуванні до всіх підозрюваних запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Всі підозрювані та їх захисники заперечували проти задоволення клопотань слідчого, просили обрати їм альтернативні запобіжні заходи, не пов’язані із позбавленням волі.
За наслідками судових засідань п’ять клопотань слідчого були задоволені у повному обсязі. До усіх членів кримінального угрупування, крім неповнолітнього, судом були застосовані найсуворіші запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів включно з можливістю внесення застави розмірами 40, 80 та 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (77 440 гривень, 153 680 гривень та 387 200 гривень відповідно). Застави можуть бути внесені протягом строку дії ухвал. У разі внесення застави і звільнення з-під варти на підозрюваних згідно ухвал суду покладено низку процесуальних обов’язків.
Щодо неповнолітнього підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю. Також на неповнолітнього підозрюваного цією ухвалою покладено низку процесуальних обов’язків строком на два місяці.
Через поширення в ЗМІ хибної інформації стосовно звільнення підозрюваних з-під варти шляхом застосування до них застави, звертаємо увагу громадян на те, що відповідно до порядку, встановленого кримінальним процесуальним законодавством (частина 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України), слідчий суддя, суд при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом.
Тобто визначення розміру застави у даній категорії злочинів є обов’язком слідчого судді, а тому слідчий суддя не вправі не визначати розмір застави.
При цьому, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого. Частина 4 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України прямо зазначає, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, обвинуваченого, і жодним чином вказана норма не вимагає, щоб розмір застави був співмірним з розміром завданої ним шкоди або предметом злочину.
Межі розміру застави зазначені в частині 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, — від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (38 420–153 680 грн).
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, а тому розмір застави має визначатися у вказаних межах. Визначення застави у більшому розмірі можливо лише у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків (ч. 5 ст. 182 КПК України). Натомість, ці обставини можуть встановлюватися виключно на підставі доказів, що подані учасниками судового провадження.
Отже, ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою має комплексний зміст. По суті ухвала включає два рішення: перше — вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою; друге — щодо визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання процесуальних обов’язків конкретного підозрюваного.
Таким чином, обрання застави як альтернативи запобіжного заходу у виді тримання під вартою детально регламентовано законодавством і не може бути підґрунтям для маніпулювання ЗМІ громадською думкою та поширенням фейкової інформації, яка вводить в оману громадян і в цілому принижує авторитет правосуддя.
Суд вкотре закликає представників ЗМІ утриматись від некоректного викладення інформації та вільного трактування законодавства України.