Судом присяжних оголошено вирок у кримінальному провадженні за обвинувачення восьми осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини в складі організованої групи

15 лютого 2018 р. Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя оголошено вирок у кримінальному провадженні відносно восьми осіб, членів організованої групи – так званої «банди лисих», які обвинувачувалися у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 189, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України («Бандитизм», «Вимагання», «Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів»), а також інших тяжких та особливо тяжких злочинів.

Обставини вказаних злочинів широко висвітлювалися у засобах масової інформації протягом останніх п’яти років.

Варто зазначити, що через закінчення строку повноважень у головуючого судді, на розгляд якого системою автоматизованого розподілу справ дане кримінальне провадження надійшло уперше в 2013 році, розгляд провадження здійснювався з початку з середини 2015 року новим складом суду, а саме – судом присяжних.

За наслідками розгляду справи судом присяжних визнано доведеним, що обвинувачені зорганізувались в озброєну банду з метою нападів на підприємства, установи, організації та окремих осіб, і за участі в цій банді та у вчинюваних нею нападах вчинили в місті Запоріжжі у 2004-2012 рр. тяжкі та особливо тяжкі злочини проти життя, здоров’я, недоторканності, свободи і власності громадян та громадської безпеки.

Суд присяжних на підставі повної та всебічної оцінки доказів, наданих сторонами та досліджених  безпосередньо під час судового розгляду, визнав винними та засудив:

- особу Б. за ст. 257; пп. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, якому призначив покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- особу Б. за ст. 257; ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 289; ч. 5 ст. 185; пп. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, якому призначив покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 14 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- особу Г. за ст. 257; ч. 4 ст. 189; ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115; пп. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, якому призначив покарання шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 11 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- особу М. за ст. 257; ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115; пп. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, якому  за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначив покарання  у вигляді позбавлення волі строком на 11 років 2 місяці 7 днів з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. При цьому, з урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України, якими передбачено порядок зарахування до строку відбуття покарання строку попереднього ув’язнення, М. визнаний таким, що повністю відбув призначене покарання, а тому був судом негайно звільнений з-під варти;

- особу Р. за ст. 257; ч. 4 ст. 189; пп. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, якому призначив покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 11 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- особу Т. за ст. 257; ч. 4 ст. 189; пп. 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України,  якому  за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначив покарання  у вигляді позбавлення волі строком на 11 років 1 місяць 25 днів з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. З урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України, якими передбачено порядок зарахування до строку відбуття покарання строку попереднього ув’язнення, Т. визнаний таким, що повністю відбув призначене покарання, а тому був судом негайно звільнений з-під варти;

- особу Ш. за ст. 257; ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115; пп. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, якому призначив покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 10 років 1 місяць з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- особу Л. за ст. 257; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146; ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, пп. 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 263 КК України, якому призначив покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим у вигляді позбавлення волі на максимальний строк, визначений законом для даного виду покарань, а саме –  15 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Крім того, особа Л., а також особи Б. та Р. були судом присяжних виправдані за певними епізодами злочинної діяльності у зв’язку із тим, що під час судового розгляду сторона обвинувачення не довела причетності до їх вчинення саме цих обвинувачених, а також внаслідок визнання судом ряду доказів недопустими (такими, що отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини).

Цивільні позови потерпілої К. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також юридичної особи, що зазнала шкоди внаслідок нападу, були задоволені судом присяжних у повному обсязі.

Оголошення вироку 15 лютого 2018 р. тривало більше шести годин, без урахування оголошених судом технічних перерв.